З 01 січня 2016 року скасовується документ – свідоцтво про право власності

з 01 січня 2016 року набирають чинність зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

Відповідно Закону державний реєстратор, яким є, зокрема нотаріус, формує і веде реєстраційні справи у паперовій формі.

По-друге, скасовується такий документ, як свідоцтво про право власності, натомість право на нерухомість буде підтверджуватися через Інтернет.

Найцікавішим для власників квартир і земель є те, що тепер під час реєстрації нерухомості не буде видаватися свідоцтво про право на нерухомість. Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість, яке буде оформлюватися в електронному вигляді. При цьому момент, з якого право зареєстровано – це момент опублікування такого рішення на веб-порталі Міністерства юстиції України. На руки власник може отримати роздруківку вказаного рішення, але на неї не ставиться ні підпис, ні печатка реєстратора.

Перевірити інформацію про будь-яку свою нерухомість на території України (якщо, звичайно, така інформація вказана в реєстрі), можливо і через офiцiйний веб-сайт Мiнiстерства юстицiї України, достатньо тільки пройти нескладну реєстрацію на сайті- https://kap.minjust.gov.ua/services/registry

Зручною є і можливість через нотаріуса проводити не лише реєстрацію нерухомості, стосовно якої проводилися нотаріальні дії, але й усі інші реєстраційні операції.

Одночасно звертаємо увагу на те, що на сьогодні з метою належного виконання нотаріусами повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно, визначених підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 26 листопада 2015 року № 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», слід керуватися положеннями Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Зокрема, абзацом другим пункту 27 зазначеного Порядку встановлено, що у разі прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію прав заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації речових прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту прийняття такого рішення, передає органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна в порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

Загалом передача функцiй реєстратора нотарiусам – позитивний крок. Проте слiд очiкувати, що деякi нотарiуси встановлюватимуть певнi нацiнки до офiцiйно встановлених тарифiв: за швидкiсть, оперативнiсть у проведеннi державної реєстрацiї, а також за допомогу в зборi тих чи iнших документiв.

Comments are closed.