Законодавство

21
Кві

Приватизація кімнати в гуртожитку

Верховна Рада України підтримала ухвалення в другому читанні законопроекту №1076 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо уточнення сфери застосування та вдосконалення окремих положень передачі гуртожитків у власність територіальних громад і забезпечення реалізації житлових прав законними мешканцями гуртожитків)”. Таке рішення підтримали 252 нардепи.

Таким чином, парламент дозволив громадянам, які через відсутність власного житла тривалий час (більше 5 років) проживають на законних підставах  у гуртожитках, після передачі їх у власність об’єднаних територіальних громад, безкоштовно приватизувати приміщення, в яких вони проживають.

При цьому житлоплощу в гуртожитку надається одиноким громадянам і сім’ям, які мають право проживати в гуртожитках, за рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи органу місцевого самоврядування, яким належить гуртожиток

У законі передбачається, що при наданні місцевою радою згоди на приватизацію жилих і нежилих приміщень у гуртожитку (або в його частині), в якому житлові приміщення (або їх частину) використовуються для проживання громадян на умовах надання ліжко-місць, такі житлові приміщення можуть бути приватизовані лише після розселення громадян, які в них проживають на умовах надання ліжко-місця, в окремі житлові приміщення.

Право на приватизацію поширюється на приміщення в гуртожитках, побудованих в радянські часи на загальнодержавні кошти (в тому числі за рахунок державних і колективних підприємств і організацій) і які були включені до статутних капіталів (фондів) господарських товариств та інших організацій, створених в процесі приватизації ( корпоратизації) колишніх державних або комунальних підприємств, в тому числі ті, які в подальшому були передані до статутних капіталів інших юросіб або відчужені іншим способом.

Але ця норма не буде поширюватися на гуртожитки, які були побудовані або придбані в радянські часи приватними або колективними власниками за власні або залучені кошти.

Підкреслимо, що вимога про проживання в гуртожитку протягом тривалого часу не поширюється на членів сім’ї громадянина, якому видано ордер на житлову площу в гуртожитку і який є основним наймачем житлового приміщення в гуртожитку, а також на жителів гуртожитків, які є учасниками АТО в складі Збройних сил, Національної гвардії, органів внутрішніх справ та інших військових формувань, створених відповідно до закону, і добровольчих підрозділах українських патріотів на території окремих районів Донецької та Луганської областей.

11
Січ

З 01 січня 2016 року скасовується документ – свідоцтво про право власності

з 01 січня 2016 року набирають чинність зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон).

Відповідно Закону державний реєстратор, яким є, зокрема нотаріус, формує і веде реєстраційні справи у паперовій формі.

По-друге, скасовується такий документ, як свідоцтво про право власності, натомість право на нерухомість буде підтверджуватися через Інтернет.

Найцікавішим для власників квартир і земель є те, що тепер під час реєстрації нерухомості не буде видаватися свідоцтво про право на нерухомість. Факт володіння нерухомістю буде підтверджуватися рішенням реєстратора про реєстрацію права на нерухомість, яке буде оформлюватися в електронному вигляді. При цьому момент, з якого право зареєстровано – це момент опублікування такого рішення на веб-порталі Міністерства юстиції України. На руки власник може отримати роздруківку вказаного рішення, але на неї не ставиться ні підпис, ні печатка реєстратора.

Перевірити інформацію про будь-яку свою нерухомість на території України (якщо, звичайно, така інформація вказана в реєстрі), можливо і через офiцiйний веб-сайт Мiнiстерства юстицiї України, достатньо тільки пройти нескладну реєстрацію на сайті- https://kap.minjust.gov.ua/services/registry

Зручною є і можливість через нотаріуса проводити не лише реєстрацію нерухомості, стосовно якої проводилися нотаріальні дії, але й усі інші реєстраційні операції.

Одночасно звертаємо увагу на те, що на сьогодні з метою належного виконання нотаріусами повноважень державних реєстраторів прав на нерухоме майно, визначених підпунктом 1 пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 26 листопада 2015 року № 834-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», слід керуватися положеннями Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868.

Зокрема, абзацом другим пункту 27 зазначеного Порядку встановлено, що у разі прийняття нотаріусом рішення про державну реєстрацію прав заяву, копії поданих заявником для проведення державної реєстрації речових прав документів, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, документ про сплату адміністративного збору, а також інші документи, що видані, оформлені або отримані ним під час проведення державної реєстрації прав, нотаріус у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з моменту прийняття такого рішення, передає органові державної реєстрації прав за місцем розташування нерухомого майна в порядку, встановленому Мін’юстом, для формування реєстраційної справи відповідно до законодавства.

Загалом передача функцiй реєстратора нотарiусам – позитивний крок. Проте слiд очiкувати, що деякi нотарiуси встановлюватимуть певнi нацiнки до офiцiйно встановлених тарифiв: за швидкiсть, оперативнiсть у проведеннi державної реєстрацiї, а також за допомогу в зборi тих чи iнших документiв.

2
Січ

З 1 січня 2016 року в Україні припинила діяти “Будівельна амністія”

В Україні з 1 січня 2016 року припинила діяти так звана будівельна амністія – процес легалізації за спрощеною процедурою тих споруд, які були зведені у період від 5 серпня 1992 року до 12 березня 2011 року.

Будівельна амністія вводилася в Україні на півроку. Вона не передбачала сплачування громадянами штрафів.

Під дію будівельної амністії потрапляли лише будівлі, які не порушують державних будівельних норм щодо розміщення об’єкта.

Найбільше амністій, за даними ДАБІ, було зареєстровано у Дніпропетровській, Тернопільській, Вінницькій та Кіровоградській областях.

Зазначається також, що під час реалізації будівельної амністії деякі органи містобудування та архітектури при місцевих радах відмовлялися надавати висновки щодо відповідності розташування самочинних будівель державним будівельним нормам.

Чи продовжать “Будівельну амністію” на 2016 рік?

Державна архітектурно-будівельна інспекція України розглядає питання продовження “будівельної амністії”, що передбачає введення в експлуатацію самовільно побудованих житлових об’єктів та об’єктів першої-другої категорії складності, на 2016 рік.

Необхідність продовження амністії обґрунтовується тим, що у 2015 році спрощений порядок введення в експлуатацію відповідних об’єктів почав фактично діяти лише з травня місяця 2015 року, оскільки наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України за № 79 від 26.04.2015 року, який встановлював порядок прийняття в експлуатацію об’єктів будівництва, збудованих без дозволу на виконання будівельних робіт, був зареєстрований в Міністерстві юстиції України тільки 15 травня 2015 року за № 547/26992. Зазначене не дозволило багатьом громадянам, які хотіли у 2015 році узаконити свої забудови, вкластися у визначений законодавством термін. Продовження амністії у 2016 році,   дозволить громадянам України закінчити процедуру узаконення зазначених об’єктів будівництва.

19
Жов

“Будівельна амністія” 2015г.

До кінця цього року в Україні триватиме “будівельна амністія” – протягом півроку можна буде офіційно легалізувати споруди, які були зведені без дозволу, ще й за спрощеною процедурою. При цьому “будівельна амністія” не передбачає сплати громадянами штрафних санкцій. Про це повідомляють у Державній архітектурно-будівельній інспекції. Під “амністію” потрапляють лише ті будівлі, які були зведені в період від 5 серпня 1992-го до 12 березня 2011 року і не порушують державних будівельних норм щодо розміщення об’єкту. Під “будівельну амністію” підпадають: – індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі і споруди; – громадські будинки І та ІІ категорій складності; – будівлі та споруди сільськогосподарського призначення І і ІІ категорій складності. Для того, щоб узаконити самочинне будівництво житлового будинку до 300 кв. м або господарської будівлі до 100 кв. м, слід зібрати пакет документів: – заяву; – два примірники заповненої декларації про прийняття об’єкта в експлуатацію; – засвідчені у встановленому порядку копії документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, на якій розміщений об’єкт; – копію технічного паспорта (з відміткою про проведене технічне обстеження). Для легалізації будинку площею понад 300 кв. м або іншого об’єкта слід додати ще й звіт про проведення технічного обстеження об’єкта з інформацією щодо можливості його надійної та безпечної експлуатації.

Із пакетом документів слід звернутися до Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП) в обласному центрі, який прийме документи і передасть їх до відповідної Інспекції. Інспекція протягом десяти робочих днів з дати надходження до неї декларації перевіряє повноту зазначених там даних та на безоплатній основі реєструє подану декларацію. Після проведення реєстрації один примірник залишається в Інспекції, яка її зареєструвала, а другий примірник з відміткою Інспекції через ЦНАП повертається замовнику.
Термін дії заявленої амністії – до 31 грудня 2015 року.